опубліковано 11.08.2016


Автоматичний полив домашніх квітів

Догляд за юкою в домашніх умовах

Квітка юка догляд в домашніх умовах, що він у себе включає, можна юку тримати вдома? Так, рослина юка часто зустрічається в наших квартирах. Домашню пальму юка ви купили в одному із спеціалізованих магазинів і принесли додому. Кімнатна рослина юка як доглядати? Найчастіше в домашніх умовах вирощується слоновий і алоэлистный вигляд квітки юка. Ці види пальми юка в диких умовах ростуть у посушливих районах з невеликою кількістю опадів і великою кількістю сонячних днів.

Юка в домашніх умовах буде добре себе почувати якщо створити умови, близькі до умов природного виростання цієї пальми.

Всі види кімнатних квітів юкка — світлолюбні рослини. Тому юка догляд в домашніх умовах включає в себе підбір найбільш сонячного місця для утримання цієї пальми. Зазвичай квіти кімнатні юка при догляді і вирощування розташовують на південних, сонячних вікнах.

Як доглядати за пальмою юка влітку? Бажано винести квіти цього виду на свіже повітря в сад або на балкон. Пальма юка в домашніх умовах добре себе почуває, якщо хоча б півдня знаходиться під прямими сонячними променями.

Як доглядати за пальмою юка, якщо немає можливості забезпечити рослині утримання під прямими сонячними променями? Можна помістити квітка юка і в півтіні. Але, не можна при юка кімнатному догляді ставити рослину в темне і сире приміщення.

Кімнатна рослина юка догляд включає в себе регулярне провітрювання приміщення в якому росте пальма. Але потрібно пам’ятати, що при квітка юка догляді не можна допускати протяги, рослина їх не переносить і може навіть скинути листя.

Як доглядати за юкою в домашніх умовах, як створити їй оптимальний температурний режим? Це дуже просто. Справа в тому, що звичайна температура в наших кімнатах близько +25 градусів тепла — це найкраща температура для утримання домашньої пальми юка. Пальма юка догляд за +8 градусів можливий, але квітку в цьому випадку вона буде дуже повільно. При юка вирощуванні потрібно пам’ятати, що ця рослина не любить різкого перепаду температури, це може призвести до пожовтіння листя.

найголовніше при юка догляді в домашніх умовах — це забезпечити правильний полив рослини. Як доглядати за пальмою юка в квартирі, як часто поливати? При кімнатні квіти юка догляді потрібно стежити, щоб ні в якому разі не допустити заливання земляного кома. При кімнатні квіти юка догляді краще пересушити грунт в горщику з рослиною, ніж її перезволожити.

Рослина юка як доглядати взимку, як часто його поливати? Рослина юка в прохолодну пору року поливають рідко і помірно.

Юка догляд в домашніх умовах не включає в себе обприскування, рослина цього не потребує. Іноді, при юка кімнатному догляді, листя пальми потрібно обмивати за допомогою душа від накопичилася пилу, але при цьому потрібно стежити, щоб вода не потрапляла всередину розетки. Після душу юку потрібно висушити, перш ніж ставити під прямі сонячні промені,щоб уникнути опіків на листках.

Як доглядати за квіткою юка, щоб виросло велике рослина? Пальма кімнатна юка добре і швидко росте в просторому горщику. Тому кожні півроку рослину пересаджують в горщик більшого розміру.

Як виростити юку здоровою? Юка вирощування відбувається успішно за кількох основних умовах. Потрібно пам’ятати, що юка квіти люблять тепле, сонячне місце, без протягів. Кімнатна рослина юка догляд передбачає регулярний, але не рясний полив.

Взагалі то, юка квіти при догляді в домашніх умовах, дуже невибагливі рослини.

Сподобалася стаття? Розкажи іншим.

Короткий опис статті: кімнатні квіти догляд

Source: http://kvitky.com/2015/09/29/doglyad-za-yukoyu-v-domashnih-umovah-kimnatni-kviti/



Дивитися відео про автоматичний полив домашніх квітів

автоматический полив комнатных растений проще не куда

Результаты поиска были добавлены в Избранные

Объявление было добавлено в Избранные

Войдите, чтобы сохранить Наблюдаемые в своей учетной записи

Source: http://olx.ua/obyavlenie/avtomatichniy-poliv-gazonu-kvtv-gorodini-IDkSQlo.html



Картинки про автоматичний полив домашніх квітів з Google, Bing



О.П.ГЛАЗОВА

Н.М.ДИКА

РІДНА МОВА

ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

6 клас

І СЕМЕСТР

Кожен урок структуровано відповідно до його мети і завдань. У кожному плані розкрито хід роботи, у якому відбито структуру уроку – зафіксовано кожен з його етапів, конкретизовано прийоми роботи, зміст питань та завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, перевірка і корекція знань, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність пропонованих методів та прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності й віковим особливостям учнів 6 класу.

Посібник містить тести для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів і творчі завдання до них, теми творів, тексти для аудіювання та читання мовчки із тестовими запитаннями до них для оцінювання навчальних досягнень шестикласників за 12-бальною системою.

Передмова

Посібник уміщує детальні поурочні плани для навчання української мови шестикласників. Планування здійснене у відповідності до сучасних вимог. До кожного уроку сформульовано навчальну, розвивальну й виховну мету. Кожен урок структуровано відповідно до його мети і завдань. Посібник включає різні типи уроків, які охоплюють усі сторони навчально-виховного процесу – засвоєння знань, умінь та навичок, творче застосування їх на практиці, узагальнення й систематизацію знань, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання. У кожному плані розкрито хід роботи, у якому відбито структуру уроку – зафіксовано кожен з його етапів, конкретизовано прийоми роботи, зміст питань і завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, перевірка й корекція, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність пропонованих методів і прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності та віковим особливостям учнів шостого класу.

Посібник уміщує детальні плани уроків розвитку зв’язного мовлення. Основним завданням таких уроків є формування необхідних учням текстотворчих умінь на основі засвоєних ними текстологічних знань. Умовно уроки розвитку зв’язного мовлення можна поділити на уроки засвоєння таких мовленнєвозавчих понять, як спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення та ін. і уроки формування текстотворчих умінь у процесі роботи над усними й письмовими переказами, творами різних типових значень, стилів та жанрів. Пропоновані плани включають тексти для усних і письмових переказів, завдання до них, зразки творів тощо.

Посібник містить тести для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів і творчі завдання до них, тексти для аудіювання та читання мовчки із тестовими запитаннями до них для оцінювання навчальних досягнень шестикласників за 12-бальною системою.

Кількість поданих у кожному плані уроку вправ, а також обсяг дидактичного матеріалу свідомо збільшено, що дасть можливість учителю вибрати вправи й завдання, тексти і речення, які відповідатимуть рівневі підготовленості й інтересам учнів кожного конкретного класу та умовам роботи в школі.

ВСТУП

Урок № 1

ТемаКраса і багатство української мови.

Мета

Тип уроку

Обладнання

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

*

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці (або спроектовані на мультимедійну дошку). Яке з них увиразнює багатство української мови? Яке підкреслює її милозвучність?

…Разки, вінки словосполучень, прислів’їв, висловів і фраз – і знаєш їх, вживав не раз, але береш, як вічний учень… (Д.Білоус.) В мені звучиш ти, мово пісенна, лунаєш шумом рідного гаю! Здаєшся звуком сопілки в полі, шептанням збіжжя на рідних нивах, шелестом верб, калини, тополі… (І.Кращук.)

Записати речення. Пояснити, у прямому чи в переносному значенні вжито виділені слова. Розкрити їхнє лексичне значення. Відповісти на питання: яким чином досягається милозвучність української мови? У чому виявляється її багатство?

*

*.

V. Підбиття підсумків уроку

VІ. Домашнє завдання

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Урок № 2

ТемаСловосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення.

Мета

Тип уроку

Обладнання

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань.

Опрацювання таблиці «Словосполучення».

ІІІ. Виконання вправ на повторення.

Записати словосполучення, у кожному визначити головне і залежне слова.

Осінній день; чудовий настрій; наблизились до школи; зустрівся з товаришем; прийшли вчасно; привіталась чемно; слухаємо уважно.

Осінь настала; налетів вітер; злива стишилась; дерева і кущі; дуби і осокори; знати і любити; пісня й праця.

Записати речення. Два з них почленувати на словосполучення (усно), у кожному зі словосполучень визначити головне й залежне слова. Пояснити, чому не утворюють словосполучень підмет і присудок, а також однорідні члени речення.

І. Осінь на рябому коні їздить (Нар.творч.) Осінь ходить, яблука золотить (М.Рильський.) Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В.Сосюра.)

ІІ. Чатує осінь на останнє листя старого дуба (Л.Костенко.) Каштанів жовтий лист прощально одшумів (В.Сосюра.) Зелене, вічне і широке вкриває листя землю вщерть (М.Доленго.) Я в серці з юних літ до скону пронесу це листя трепетне на полі голубому (М.Рильський.)

ІV. Повторення ключових питань теми.

Опрацювавши таблицю “Речення”, відповісти на питання:

  • У чому полягає відмінність між реченням та словосполученням?

  • Які бувають речення за метою висловлювання?

  • За емоційним забарвленням?

  • За наявністю головних членів?

  • За будовою (кількістю граматичних основ)?

  • Що утворює граматичну основу речення?

  • Які є другорядні члени речення?

  • Які члени речення називаються другорядними?

V. Виконання вправ на повторення.

Заснуло листя жовтим сном (В.Сосюра.) Чого це ліс такий смутний? (М.Рильський.) Так свіжо в лісі і в душі! (В.Затуливітер.) Зіграй мені останній плач калини! (Л.Костенко.)

І. Слово дорожче за золото. Як складеться слово до слова, зложиться мова. Красне слово – золотий ключ. Будь гарним слухачем! Слово вилетить горобцем, а повернеться волом. Бджола жалить жалом, а чоловік вражає словом. Холодним словом серця не запалиш. На його слові можна мур мурувати.

Народна творчість.

Підкреслити однорідні члени речення. Пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами та між частинами складних речень.

Золотить осінь куполи дерев, пливе за обрій журавлина пісня.(Д.Кононенко.) Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками (В.Мирний.) Джерела б’ють, співають і кричать, а потім виливаються у ріки… (І.Яворський.) Прийшла пора грибів і журавлів, вдягнувся в золоту кирею ліс (М.Стельмах.). Тече туман у берегах ріки, й течуть в тумані птиці над рікою, сидять в човнах із вудками дядьки, а сиві коні йдуть до водопою (Є.Гуцало.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

.

  • Що називається словосполученням?

  • Як пов’язуються слова у словосполученні?

  • Як визначити в словосполученні головне і залежне слова?

  • Чому не утворюють словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення?

  • Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?

  • Чи ставиться кома, якщо однорідні члени речення з’єднані неповторюваними сполучниками і, та? Навести приклади.

  • Чи ставиться кома між однорідними членами речення, пов’язаними сполучником а, але, та (у значенні але)? Навести приклади.

  • Що виражає речення?

  • Які є види речень за будовою?

  • Які є види речень за кількістю граматичних основ?

  • Які є види речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням?

  • Який розділовий знак ставиться в кінці окличного речення? розповідного речення, яке вимовляється без окличної інтонації? питального речення? Навести приклади.

І. Домашнє завдання.

Урок № 3

Тема: Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні.

Мета

Тип уроку:

Обладнання

Хід уроку

І. Повідомлення теми імети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань теми «Звертання».

*

Учись, людино, в рідної землі добра святого, щедрості й любові. (І.Савич.) Люди, в радості, в горі ми такі подібні одне до одного… (М.Томенко.) Поля мої! Сьогодні я до вас прийшов у гості. (Р.Юзва.)

  • Що називається звертанням?

  • Які розділові знаки ставлять у реченнях зі звертаннями? Навести приклади.

  • Як уживання розділових знаків залежить від інтонації?

  • Чи є звертання членом речення? Чому?

  • Які звертання називають непоширеними? Які – поширеними? Навести приклади.

ІІІ. Виконання вправ на повторення.

Записати речення, визначити звертання. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати звертання поширені та непоширені. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Україно! Ти моя молитва… (В.Симоненко.) Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б.Олійник.) Як тебе не любити, Києве мій! (Д.Луценко.) Я люблю тебе, місто бурхливе, твоє царство і мідяний спів. (М.Шульга-Шульженко.) І хто тебе оббризкав, місто, таким зеленим ластовинням? (Н.Матвійчук.)

*

*

І. Дівчино Марино, здорова була! Невже ти, серд..нько, мене забула? Продай, милий, сиві бички, купи мені чер..вички! Стій, чумаче, постривай, шляху в людей поп..тай! Куди їдеш, куди йдеш, козаченьку Марку? Нащо мене пок..даєш у в..сокім замку? Бр..ди, бр..ди, діду, у луг по калину. Як не підеш по калину, я, напевно, згину.

Народна творчість.

ІІ. Добрий вечір тобі, з..лена діброво! (Нар.творч.) Не шуми, ліщинонько у лузі, не х..ли додолу голі віти! (М.Шульга-Шульженко.) Як змінився н..бокрай, як змінився! Та чого ж ти, жовтий клене, зажурився? Що не л..не вже дзвінкий птичий цвенькіт? Ще ти будеш, гаю мій, зел..ненький! (В.Сосюра.) Дубе, хто тобі дав сили устояти проти вітру й злив? (Л.Забашта.) Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць (Л.Костенко.)

ІV. Повторення ключових питань теми “Вставні слова”.

  • Опрацювання таблиці.

V. Виконання вправ на повторення.

.

Виписати вставні слова. Яка роль у реченні кожного з них?

Своїм трудом виборювати щастя – найвище щастя то, напевно, є (С.Кононенко.) У праці – філософія життя. Здається, зрозуміло це і просто (М.Сингаївський.) І, мабуть, над усе до загину треба віри людині в людину (В.Забаштанський.) Все буде добре, тільки б, головне, не заморозить розум, серце, душу (С.Охріменко.) На згадку вам весела казка. А мені, будь ласка, убуликів в’язку (В.Іванович.)

*

Я мислю, отже, існую. (Античний вислів.) Потік, напевне, пам’ятає що був і кригою, і снігом (О.Шугай.) У калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. (З підручн.) Здається, папороті цвіт я в темну нічку відшукала (Л.Забашта.) Я, либонь, таки дочекаюся. (Г.Чубач.) А листопад, на диво, розіслав зелений килим скверів та бульварів. (С.Охріменко.) А в кущах ямки глибокі, видно, лосі йшли гуртом. (В.Скомаровський.) Кажуть, у степу є такі криниці, у яких навіть удень відбиваються зорі. (В.Яринич.)

  • Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю. (Л.Костенко.)

  • Світ отой напівзабутий здається нині зітканим з туману. (В.Базилевський.)

*.

Лебедю! Ти повертаєш додому на тихії води, на зорі Вкраїни ясні… (Л.Забашта.) Матінко, усміх твій ніжний ловлю. (Н.Красоткіна.) Ти, мабуть, чула, певно, чула, як поїзди мене гукнули. (В.Мордань.) Може, хто б послухав казки? Ось послухайте, панове! (Леся Українка.) Посміхайся веселково, земле рідна, калинова. (Л.Яцура)

  • І варіант. Скласти висловлювання (обсяг - 3-4 речення) на тему “Моє місто”, використавши два-три звертання. Прочитати, правильно інтонуючи речення зі звертаннями.

  • ІІ варіант. Скласти висловлювання на тему “Ким би я хотів стати” (обсяг - 3 - 4 речення), використавши два-чотири вставних слова. Прочитати, правильно інтонуючи речення зі вставними словами.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

зі звертаннями та вставними словами. Звертання та вставні слова підкреслити.

Урок № 4

Звязне мовлення

Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужогомовлення. Навчальне аудіювання.

Мета:

Обладнання

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Бесіда.

  • Як пов’язані мова та мовлення?

  • Що таке мовлення? Яка мета усного мовлення? Писемного?

  • Що вам відомо про таку форму мовлення, як діалог? Монолог?

  • Які існують види мовленнєвої діяльності?

  • До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі виконання домашнього завдання? Під час бесіди в класі?

ІІІ. Виконання вправ на застосувавання узагальнених знань.

*Пояснювальний диктант.

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з прислів’їв. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися в процесі роботи над диктантом?

Більше слухай, а менше говори. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Він свій язик припинати не звик. Написав писака, не прочита читака. Мудрий уміє читати і рядки, і між рядками.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

  • аудіювання – 45%

  • говоріння – 30%

  • читання – 6%

  • письмо – 9%

Як бачимо, основою спілкування є аудіювання. Саме воно забезпечує сприймання та розуміння усного мовлення.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання - це сприймання й розуміння людського мовлення.

Успішність смислового сприймання усного мовлення залежить від підготовленості слухачів, від того, як вони вміють слухати.

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Проведення навчального аудіювання.

Текст для аудіювання

У лісі

Діти йшли вузькою стежкою. Де не взялася трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона пробігла стежкою хутко, як миша.

Навколо росли густі кущі. Вони були круглі і здавалися схожими на величезні зелені макітри.

З одного куща випурхнув дрізд. Ігор підбіг до куща, нагнувся і розсунув гілля. Там чорніло щось кругле, схоже на горнятко.

Ніколи не доводилося хлопцям бачити гніздо чорного дрозда. Кожну билинку, кожну гілочку було по-хазяйськи обмазано глиною, і все кубло зскидалося на зліплену з глини й землі чорну чашку.

Але що могло бути красивішим за п’ятеро яєчок, які лежали в гнізді! Були вони небесного, ясно-блакитного кольору, і по ньому, як зірочки, де-не-де розбігалися цятки. Василько обережно доторкнувся до до гнізда пальцем і відсмикнув рук. Не змовляючись, хлопці мовчки пішли геть.

Непомітно для себе діти заходии в ліс усе далі. Василько розповідав другові страшні випадки, про які коли-небудт чув. Найбільше сподобалася Ігореві історія з бовкалом на вовчому хвості. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві дядько Панас і прив»язав йому бовкало до хвоста. Вовченя ж візьми та й утечи - шукай вітра в полі! Такий лютий вовцюган виріс! І все шукає людей, щоб помститися…

Тут трапилося несподіване. Діти почули сухий стукіт бовкала… Ігор мовчки вчепився другові в рукав. Дерев’яний стукіт наближався. Це навіть не стукіт – це клацання. Якась велика звірина клацала зубами…

Коли кущі напроти затріщали й заворушилися, діти. Покидавши кошики, кинулися геть. Незабаром Василько зупинився.

- Стій, Ігоре, - сказав він. – Я піду та зніму з вовчого хвоста бовкало і віддам дядькові Панасу.

Хлопець підійшов до куща ліщини і виламав гілляку. Бовкало застукало зовсім близько. Василько кинувся вперед, крізь кущі.

- Ігоре! – пролунав його крик. – Іди сюди! Ось він!

У кущах, здивовано витріщившись на дітей, стояло теля. Дерев»яне бовкало теліпалося в нього на шиї. Злякавшись, теля крутнулося і, ламаючи кущі, метнулося геть.

Ломаку, з якою Василько кинувся на «вовка», Ігор узяв із собою. Він покаже її всім. Василько ж не знав, що то не звір!

Діти пішли навпростець. Щось руде промайнуло над головами. Це була білка. Певно, в дупло вскочила. А в дуплі в неї завжди повно горіхів.

Василько підійшов до дерева, охопив руками стовбур. Ігор підсадив друга. Василькові пощастило вхопитися за гілку. Він підтягнувся вгору, тоді засунув у дупло руку. Тієї ж миті його обличчя скривилося від болю й переляку.

-Тікай! – гукнув він. – Шершнюки!

Відчувши болючий укус у руку, Ігор кинувся тікати. Шершнів він одганяв кошиком. Відбігши далеко від небезпечного місця, хлопець спинився. Де ж Василько? Товариш не з’являвся.

Повертатися назад було боязко. У вухах досі стояло ост огидливе дзижчання, а перед очима не зникало видіння? Страшні, з палець завдовжки, жовто-смугасті шершні…

Ігор відчуває, що не може більше чекати. Тривога за Василька охоплює його. Стискаючи в руці держальце кошика, він хутко йде туди, де залишив товариша.

Васлько лежав під деревом, увесь зіщулившись. Ігореві стало страшно. Василько поворухнувся й гукнув:

- Не підходь! Закусають!

Рій літав над Васильком. Огидливі жовті комахи не давали йому підвестися.

Щось немов штовхнуло Ігоря. Він надів на голову кошика і з відчайдушною рішучістю побіг до Василька. Просто з розгону впав на товариша, затуливши його від шершнів. Розлючені комахи з шелестом билися об кошик.

- Дурний, закусають! Попадеш! – глухо обізвався Василько.

- Я гнакрився кршиком, Василечку. Ти лежи смирно. Тобі дуже болить?

- Не ворушись, Ігоре. Вони відстануть. А ти не сердишся на мене? Я ж знав, що то не вовк…

- Ти знав?

- Еге ж. Як ми ото тікали, я озирнувся і побачив теля…

Минула ще добра година, доки віддлетів останній шершень. Затихло дзижчання і шелест слюдяних крилець. Хлопчики поповзли, щоб знову не привернути уваги комах.

На стежці вони глянули один на одного: у кожного обличчя розухло, замість очей світилися щілини.

Обнявшись, хлоп’ята пішли стежкою. Ліс ставав рідший, попереду чистою синявою блиснуло небо.

За О.Донченком; 605 сл.

1

А перепілка

  • Б трясогузка

В малинівка

Г ворона

2.

А круглі м’ячі

Б дитячі голови

В зелені снопи

  • Г зелені макітри

3.

А вони поспішали

Б гніздо їх не зацікавило

  • В боялися зашкодити пташці

Г хотіли уникнути спокуси зруйнувати гніздо

4

А дід Іван

Б дядько Себастьян

В дядько Петро

  • Г дядько Панас

5.

А калини

Б малини

  • В ліщини

Г ожини

6.

А похизуватися перед хлопцями

  • Б підтвердити сміливість товариша

В переконати у зустрічі з вовком

Г на згадку про подію

7

А спіймати білку

Б видрати білченят

В покуштувати бджолиного меду

  • Г дістати горіхи

8.

А «Рятуй мене!»

Б «Тримай мене!»

В «Стривай!»

  • Г «Тікай!»

9

А дізнатися, що трапилося з Васильком

  • Б рятувати Василька

В забрати кинутий кошик

Г спитати дорогу

10.

А шершні не закусали його до смерті

  • Б не боліло товаришу

В шершні не залізли під кошив

Г шершні не зіпсували кошик

11.

А із вдячності за допомогу

  • Б через докори сумління

В було дуже страшно

Г треба ж про щось говорити

12.

А покладе край дружбі хлопчиків

  • Б ще більше зміцнить їхню дружбу

В не вплине на їхні стосунки

Г викличе в них взаємну відразу

VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів

VІІ

VІІІ. Домашнє завдання.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Уроки 5-6

Тема: Походження слів: власне українські тазапозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження.

Мета

Тип уроків

Обладнання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

*

  • Левада, кетяг, літепло, плеяда, долар.

  • Гроно, плесо, навзаєм, бейсбол, Інтернет.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*

Словниковий склад сучасної української літературної мови формувався впродовж тривалого історичного часу. Лексика сучасної літературної української мови неоднорідна за походженням. Виділяють корінну та запозичену лексику.

.

-

Більшість спільнослов'янських слів поширені в усіх слов'янських мовах, зрозуміло, із фонетичними відмінностями, що відбивають специфіку кожної з них.

ІV. Виконання вправ на закріплення.

Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.

Довідка.

*

* Подані слова ввести до самостійно складених речень. Які з цих слів є власне українськими, які – запозиченими?

Освіта, веселка, інтернет, шоу, навпростець.

*

V. Повторення вивченого в попередніх класах

Записати слова. Пояснити їхні лексичні значення, за потреби звернувшись до словника. Обґрунтувати написання слів.

Диск, тиран, зигзаг, чинара, ранжир.

  • Магн..т, б..лет, тр..о, д..агноз, рад..ац..я, такс.., пар.., ..мідж,..нжир, ..нформація.

  • Техн…ка, рад..о, ман..я, сер..ал, ав..ац..я, жур.., пон.., Капр.., тр..умф, ..єрогліф.

VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі (А.Малишко.) Елегію бджола на крипці грає, а сонях гра на кобзі золотій (Є.Гуцало.) Вже й клевер прозирає крізь зело рожевими очима марсіанина (І.Муратов.) Діамантами небо зоріє (О.Гриценко.) Дід про хліб, а баба про фіалки (Нар.творч.).

І.Трохи Америки, трохи Європи, Азія в небо мечеті встромляє (С.Крижанівський.) Вітрила в напрузі, ясний краєвид. На пошуки, друзі, нових Атлантид! (В.Швець.) Істина є добром інтелекту. (Г.Кониський.) Ні, я не проти математики, а все ж у серце зазира очима літер хрестоматія… (П.Перебийніс.)

ІІ.Одного разу Лебідь, Рак та Щука сукупний бізнес вирішили втнуть (М.Білокопитов.) Як хочеться цитрини, в ній, кажуть. Вітаміни (Ю.Михайлів.) ніхто не знав, ніхто не чув… Міністр інкогніто прибув (Олександр Олесь.)

Бразилія, циліндр, бравісимо, кілограм, бібліотека, джинси, Чикаго, Вашингтон, Сицілія, Чилі, таксі, денді, мафіозі, імпровізація, інерція, інтуїція.

VІІ. Повторення вивченого в попередніх класах.

І не чекаймо з неба манни! Лише у праці міць прийде! (Л.Закордонець.) Слова ж знецінились, а лік пішов не в грамах, а на тонни… (Б.Олійник.) Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром (Л.Костенко.) Принцесо Анно, вже готова ванна (І.Драч.) Стрункі черешні, як мадонни, стоять в чарівнім убранні (С.Грінчак.)

VІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Лібрето, панна, донна, алея, Голландія, Голівуд, інтермецо, вілла, каса, нетто, брутто, біроко, беладона, мадонна, трилер, Шиллер, Мюллер, Джонні, Бетті.

Ад..ютант, порт..є, п..юпітр, конферанс..є, п..юре, шансон..є, б..юро, ін..єкція, б..юджет, миш..як, М..юнхен, потрт..єра, кар..єра, інтер..єр, р..юш, П..ємонт, комп..ютер, П..яченца, б..язь, бракон..єр, кастан..єти.

Мовчить дитя в Мадонни на руках. (Н.Гуменюк.) Вона не чула зроду про Растреллі. (Л.Костенко.) Тоді не знав я ні високих слів, ін казки про Ромео та Джульєтту (В.Бровченко). Десь острів є, що осіяв Шекспір, де Діккенс усміхався крізь тумани (М.Рильський.) Ворона - священна птиця бога Аполлона (Л.Костенко.) Отож парфумів в ванну наливай, і чим тобі це не тропічний рай? (Ю.Клен.)

ІХ. Підбиття підсумків уроку

Х. Домашнє завдання

Урок № 7

Зв’язне мовлення

Загальні відомості про ситуацію спілкування та її складові. Створення власних висловлювань. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

Мета уроку:

Обладнання

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІ. Повторення ключових питань.

*.

ІІІ. Виконання ситуативних вправ.

  • на класні збори, де вирішується питання організації автобусної екскурсії історичними місцями Києва (Львова, Полтави, Харкова…);

  • до лікарні, де проходить курс лікування ваша бабуся;

  • до театральної каси, щоб придабати квитки на виставу;

  • до однокласника переглянути новий відеофільм або удвох пограми в комп’ютерну гру.

  • однокласник з проханням допомогти надолужити пропущене на уроках через хворобу;

  • класний керiвник з пропозицiєю взяти участь у організації шкільної виставки учнівських малюнків (ілюстрацій до літературних творів, плакатів певної тематики, стінгазет до Дня учителя);

  • керiвник шкiльного лялькового театру і запропонував вам написати гумористичну п’єсу-казку з сучасного шкільного життя.

ІV. Підбиття підсумків уроку

V.Домашнє завдання

Урок № 8

Тема: Застарілі та нові слова (неологізми).

Мета:

Тип уроку

Обладнання

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*

* Прочитати. Визначити застарілі слова. Пояснити їхнє лексичне значення, за потреби звернувшись до тлумачного словника.

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, та не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.

Народна творчість.

*

Мов Дніпро, запінений в бурунах, кіш гуля чортам наперекір. (П.Дорошко.) Степами турки і татари на конях мчать, мов чорні хмари. Дівча біжить босоніж в бір, його тут схоплять у ясир… (М.Стельмах.) Згине срібло, згине злото, занедбаються клейноди, тільки правда на Вкраїні по вік вічний не загине, (П.Куліш.) Невже ми носим лиш для ретромоди крисані, жупани і кожушки? У них жива історія народу, його талан, прекрасний і важкий… (Б.Демків.) Не забуваються слова: лікнеп, і комнезам, і змичка, ні, це не просто давня звичка, - епоха в слові ожива. (Л.Дмитерко.)

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок.

ІV. Виконання вправ на закріплення.

*

Нова радість стала! Над вертепом звізда ясна весь світ осіяла. (Нар.творч.) То знов і знов несуть волхви свої сакви. (І.Жиленко.) Ніби в люстро, я дивлюсь в минуле… (В.Цілий.) А по землі чужій, застрашеній несе бунчужний булаву. (Н.Півторацька.) Мої слова, мов гнівні гайдамаки, ідуть на смерть за правди корогов. (Яр Славутич.) Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! (А.Малишко.) Ще старої епохи глибокий кривавиться злам… А в низенькій сільраді нараду веде комнезам. (В.Терен.) А в шибки заглядала сусідкою осінь, у китайку закручена під молодицю. (В.Забаштанський.)

* Тричі прослухати текст, усно його переказати. Які слова з’явились у мові на вашій пам’яті? Розказати, коли і як вони увійшли до вашого мовлення.

Веб-майстер, зелентур, камерофон, гастропсихолог, ГПМ, дрескод, куїд.

Словник.

Дискета, дискотека, диджей, компакт-диск, гіпермаркет, трилер, Інтернет, візаж, гастарбайтер, євро.

*

Ракетяться ранкові небеса. “На старт!” – лунають дальні космодроми. І пахне материнкою роса, а космонавт вертається додому. (А.Камінчук.) Звичними персонажами телестрічок стали безжальні кіборги та підступні андроїди. (З газ.) Вже скоро, скоро хмарнокрилі дні завісять світ марудними дощами. (Б.Чіп.) Зеленіє світ, зеленіє. І майбутній квіт брунькотіє. (Я.Кремінський.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання

Урок № 9

Тема: Загальновживаніта стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова і терміни.

Мета

Тип уроку

Обладнання

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

*Прочитати (прослухати) прислів’я. Пояснити значення виділених слів. Де й коли вам доводилося їх чути? Чи траплялися вам ці слова в художніх творах? Пояснити значення виділених слів, за потреби звернувшись до тлумачного словника.

Народна творчість.

Словник.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу().

*

*Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані на дошку) речення.

І. Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, носив широкий черес і пишну кресаню. Марічка теж вже ходила в заплітках… Марічка любила, коли він грав на флояру. (М.Коцюбинський.)

ІІ. Газдівство у старої Лесихи несогірше. Хата хоч стара, та ще добра; будиночки нові, просторі й опрятні, худібка красна, що Господи, гладке кожне, мов слимак. Лесиха жінка господарна та запопадлива. Сукриста дуже та тверда. Бувало, як за що завізьметься, то хоч рака лазь, усе поставить на своїм. (І.Франко.)

.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

До села вертається чабан і жене гирлигою туман. (А.Качан.) Над розливом гірських полонин тужно грає трембіта остання. (О.Лупій.) Багато небесної сходить краси на кичері лисі, на наші ліси… (В.Герасим’юк.) Лиш тоді життя щось варте, як палає, наче ватра… (С.Пушик.) Піднесу свою молодість яру, як бартку. (Д.Кремінь.)

Словник.

Для довідок.

V. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Словник

VІ. Вивчення нового матеріалу

*gazon.net.ua